ІСТОРІЯ ЦУКРУ

25 серпня 2020

Цукор - один з найбільш поширених і затребуваних продуктів у світі. Його додають в напої, десерти та інші страви. При цьому, якщо вірити вченим, у великій кількості цукор може завдати шкоди організму. Але як же складно відмовити собі в солодкому, побалувати тортиком, цукеркою або іншою ставою. Щоб уникнути проблем, вживати цукор слід в невеликій кількості. Цукор відомий людству вже багато століть. Він завжди викликав суперечки про користь і шкоду серед людей.

 

 

 

Перші згадки про цукор датовані 327 роком до нашої ери. Його описав вчений, який супроводжував Олександра Македонського в поході на Індію. Він вказав, що під час подорожі бачив очерет, який дає мед. При цьому в процесі отримання не використовуються бджоли.

 

 

 

Полководець взяв з собою цукор з тростини. В результаті продукт з якоїсь причини був названий «індійською сіллю».

 

 

 

В Америку цукор був завезений Христофором Колумбом під час однієї з його подорожей. Жителі континенту швидко оцінили перспективи вирощування тростини. Готова продукція забезпечувала їм непоганий дохід. При цьому вирощування рослини не складало особливих труднощів. Цукрова тростина невибаглива. Вона не вимагає спеціального догляду. Тому, що заселяючі  тоді Америку племена, засіяли рослиною великі площі.

 

 

 

В кінці XVII століття Нідерланди обміняли Нью-Йорк (Новий Амстердам) на очеретяні поля в Південній Америці. Майже через століття Франція намагалася обмінятися з Великобританією. Вона хотіла отримати назад Гваделупи. Замість цього вона пропонувала цілу Канаду. Здавалося б, обмін абсолютно нерівноцінний. Однак насправді в Гваделупі прекрасний клімат і грунт для вирощування цукрового очерету. У Канаді ж немає відповідних умов для цього.

 

 

 

У XVIII столітті на Ямайці і Барбадосі на плантаціях працювало понад 1 мільйон рабів. Всі вони були завезені з Африканського континенту .

 

 

 

В середині XVIII століття було виявлено, що цукор з тростини ідентичний продукції з буряка. З буряка цукор почали отримувати в XIX столітті. Перший завод з переробки буряка був побудований на території нинішньої Польщі. Гроші на це були виділені королем. Він же став ініціатором виробництва.

 

 

 

У Росії перші згадки про виробництво цукру відносяться до 1718 році. Петро I видав указ, в якому наказав налагодити виготовлення або доставку «білої смерті» морем в країну. При цьому виробництво цукру було розпочато тільки в XIX столітті.

 

 

 

Через 40 років винахідник зі Швейцарії придумав виготовляти рафінад. Він працював на чеському підприємстві керуючим. Замість піску він запропонував додатково робити цукор шматками.

 

 

 

У Чехії рафінаду встановили оригінальний пам'ятник.

 

 

 

Цукор в маленьких пакетиках був придуманий господарем одного з кафе в Нью-Йорку. Таким чином він намагався уникнути перевитрати піску відвідувачами. Однак він не оформив патент на свій винахід. Замість цього в розмові з керівництвом компанії, що займається виробництвом цукру, він розповів про свій задум. Заповзятливі бізнесмени поспішили запатентувати винахід. Господарю кафе з цього не перепало ні копійки.

 

 

 

В Європі цукор перший час вважався лікарським засобом. Придбати його можна було тільки в аптеці.

 

 

 

До кінця XVII століття цукор був товаром для заможних. Його навіть було прийнято називати «біле золото».

 

 

 

На честь цукру в Індії була названа провінція.